Добрива

Основним завданням при встановленні та подальшому перегляді вимог є:

• поліпшення показників безпеки та ефективності продукції;
• енергоефективність технологічного процесу виробництва;
• зменшення впливу на довкілля;
• зменшення відходів виробництва та споживання.

Обмеження вмісту хімічних речовин у складі добрив ґрунтуються на класифікації всіх складників згідно з Регламентом (ЄС) № 1272/2008 (CLP).

2030

• Ефективний засіб
• Більш безпечні
• Не руйнують екосистеми

Органічне добриво повинне сприяти покращенню мікробіологічного і фізико-хімічного стану ґрунту, а також його фізичних та технологічних властивостей.

Порядок внесення добрив повинен звести до мінімуму втрати поживних речовин рослинами.

Продукція повинна бути виготовлена на рослинній основі або на базі генетично незмінених мікроорганізмів та з борошна гірських порід, відходів рослинного та тваринного походження.

Перелік сировини для виготовлення рідких органічних добрив наведений у Додатку 1 СОУ ОЕМ 08.002.12.006.

Продукція повинна відповідати стандартам і нормам, щодо вмісту фізико-хімічних компонентів, а саме:

• загального азоту > 0,8 %;
• загального фосфору > 0,8 %;
• калію > 0,8 %;
• кальцію > 0,4 %;
• магнію > 0,2 %;
• натрію > 0,003 %;
• заліза > 0,8 г/кг;
• міді > 5 мг/кг;
• марганцю > 20 мг/кг;
• води < 80 %.

Готова продукція не повинна містити більш ніж 0,1% природних домішок чи домішок, зумовлених виробничим процесом.

Масова частка миш’яку не повинна становити більше 5,0 мг/кг.

Екологічно сертифіковані добрива не повинні містити:

• ртуть і ртутні сполуки, пігменти кадмію, хрому (VI) і їхніх окисів;
• патогенні мікроорганізми, яйця гельмінтів, личинки та лялечки синантропних мух, цисти патогенних простіших.

На виробництві повинні бути впроваджені:

• заходи з енергозбереження, щоб досягти показника енергоємності технологічного процесу виробництва продукції нижче середнього по галузі;
• маловідходні технології виробництва;
• роздільний збір відходів з метою їх подальшої утилізації.

Спожиткова тара повинна бути придатною для переробки і не бути обробленою у такий спосіб, що може перешкоджати її перероблянню.

Спожиткова тара повинна бути маркована:

• згідно вимог чинного законодавства;
• щодо походження матеріалу з якого вона виготовлена згідно ДСТУ 4260, ДСТУ ISO 14021.

Основним завданням при встановленні та подальшому перегляді вимог є:

• поліпшення показників безпеки та ефективності продукції;
• енергоефективність технологічного процесу виробництва;
• зменшення впливу на довкілля;
• зменшення відходів виробництва та споживання.

Обмеження вмісту хімічних речовин у складі регуляторів росту рослин ґрунтуються на класифікації всіх складників згідно з Регламентом (ЄС) № 1272/2008 (CLP).

2030

• Ефективний засіб
• Більш безпечні
• Не руйнують екосистеми

Регулятори росту рослин (РРР) – це природні або синтетичні низькомолекулярні речовини, які при виключно малих концентраціях у рослинах суттєво змінюють процеси їх життєдіяльності. Вони містять збалансований комплекс фіторегуляторів, біологічно активних речовин, мікроелементів.

РРР підвищують стійкість рослин до несприятливих факторів природного або антропогенного походження: критичних перепадів температур, дефіциту вологи, токсичної дії пестицидів, ураженню хворобами і пошкодженню шкідниками.

Результати досліджень і виробничої перевірки свідчать про те, що застосування РРР у землеробстві є одним із найбільш доступних і високорентабельних агрозаходів для підвищення продуктивності основних сільськогосподарських культур та покращення їх якості.

За розрахунками, кожна грошова одиниця, витрачена на закупівлю і внесення регуляторів росту при передпосівній обробці насіння, окуповується прибавками урожаю у дослідах наукових установ у 35-40 разів, при обприскуванні посівів - у 20-25 разів.

У разі використання регуляторів росту необхідно врахувати те, що вони створені для стимулювання росту, розвитку і підвищення продуктивності певних сільськогосподарських культур при відповідних дозах, строках і способах застосування. Порушення цих вимог може призвести до зниження очікуваного ефекту.

Дози внесення регуляторів росту, переважно при обробці насіння, становлять 15-25 мл на 1 т насіння та 10-20 мл на 1 га посіву залежно від рівня забезпеченості ґрунту макроелементами, технології застосування та культури.

Регулятори росту використовують у вигляді водних робочих розчинів, які готують у день їх застосування. Дози їх на 1 га або 1 т насіння дуже малі, тому важливо, щоб вони були рівномірно розподілені в робочому розчині. Для цього в скляному або емальованому посуді попередньо готують маточні водні розчини цих препаратів. Для обробки 1 т насіння рекомендовану дозу регулятора росту розводять у 200-250 мл води; для обприскування 1 га посівів необхідну дозу препарату розчиняють у 1 л води.

Сертифіковані РРР позначені знаком "Зелений журавлик" відповідають суровим вимогам хімічної безпеки, включаючи заборону на вміст небезпечних речовин, класифікованих як:

• канцерогенні (здатні викликати розвиток злоякісних пухлин (раку) або прискорювати їх утворення);
• біоакумулятивні (здатні накопичуватись в організмі і в подальшому впливати на "органи мішені");
• мутагенні (здатні викликати стійкі спадкові зміни — мутації);
• ембріотоксичні (здатні при проникненні в організм вагітної викликати патологічні зміни, порушення розвитку або загибель ембріона);
• токсичні для водних екосистем (при довготривалому впливі).

Виробник повинен підтвердити сталість постачання сировини та матеріалів для виробництва продукції.

На виробництві повинні бути впроваджені:

• заходи з енергозбереження, щоб досягти показника енергоємності технологічного процесу виробництва продукції нижче середнього по галузі;
• маловідходні технології виробництва;
• роздільний збір відходів з метою їх подальшої утилізації.

Спожиткова тара повинна бути придатною для переробки і не бути обробленою у такий спосіб, що може перешкоджати її перероблянню.

Спожиткова тара повинна бути маркована:

• згідно вимог чинного законодавства;
• щодо походження матеріалу з якого вона виготовлена згідно ДСТУ 4260, ДСТУ ISO 14021.