З року в рік зростає кількість споживачів, які звертають увагу не лише на ціну, а й на якість, походження товару, спосіб його виробництва, пакування. Численні дослідження доводять, що в умовах ринкової конкуренції вже багато років працює формула: "ціна – якість – екологічність".
В ДНК стандартів програми екомаркування "Зелений журавлик" закладена Таксономія ЄС, яка визначає екологічні види економічної діяльності. Екологічні критерії, що встановлені цими стандартами, узгоджені з критеріями програми екомаркування EU.Ecolabel, що схвалені рішеннями Європейської Комісії та іншими європейськими програмами, які мають міжнародне визнання.
Сертифікація за міжнародним стандартом ISO 14024 документально підтверджує відповідність екологічним критеріям, які встановлюються стандартом програми екомаркування "Зелений журавлик" на визначену категорію.
Програма та знак екомаркування "Зелений журавлик" мають міжнародне визнання.
Орган з оцінки відповідності «Центр екологічної сертифікації та маркування» ВГО «Жива планета» (ООВ), як акредитований орган сертифікації, гарантує неупередженість, компетентність і конфіденційність у процесі оцінювання.
Виданий ООВ сертифікат є надійним доказом конкурентної переваги в Україні, Європі та світі.
Стандарти та законодавство
У Законі України "Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року", екологічне маркування визначено одним з основних інструментів реалізації національної екологічної політики. Зокрема, стимулювання впровадження систем екологічного управління на підприємствах одночасно з поліпшенням екологічних характеристик продукції, у тому числі на основі міжнародних систем сертифікації та маркування, розвиток добровільної екологічної сертифікації, маркування продукції, є одними із завдань Цілей 2 та 3 державної екологічної політики.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про стандартизацію" національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах.
Національний стандарт ДСТУ ISO 14024:2018 Екологічні марковання та декларації. Екологічне марковання типу I. Принципи та процедури, прийнятий методом тотожного перекладу міжнародного стандарту ISO 14024:2018 встановлює принципи та процедури екомаркування. Цей стандарт прийнятий на заміну редакції 2002 року і також є еквівалентним європейському EN ISO 14024:2018.
Міжнародна система стандартизації (ISO) визначає екомаркування як І тип надання екологічної інформації про продукцію, враховуючі його прозорість, доступність та надійність у застосуванні.
Стандарти програми екомаркування "Зелений журавлик" на визначену категорію продукції відносяться до нормативних документів згідно з Законом України "Про стандартизацію".
Сертифікат за міжнародним стандартом ISO 14024 документально підтверджує екологічні переваги продукції. Екологічні твердження відносно сертифікованої продукції разом зі знаком екомаркування "Зелений журавлик", номером сертифікату та посиланням на схему сертифікації "згідно з ДСТУ ISO 14024" або "згідно з ISO 14024" відповідає вимогам законодавства.
"Екологічний", "екологічно чистий", "еко", "дружній до довкілля", "натуральний", "не забруднює довкілля" …
Антимонопольний комітет України кваліфікує безпідставне застосування цих тверджень на продуктах чи пакованні, в назві ТМ, рекламі — як прояв недобросовісної конкуренції.
Антимонопольний комітет України вважає що такі дії можуть вплинути на рішення споживача, і надати виробнику, постачальнику чи продавцю неправомірну конкурентну перевагу.
Антимонопольний комітет України виявляє та припиняє будь-які випадки недобросовісної конкуренції в процесі дослідження ринку або за скаргами конкурентів чи споживачів.
Найбільш поширеними порушеннями у сфері недобросовісної конкуренції (~ 80%) є порушення, передбачені статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.
Штраф за таке порушення — до 5% від річного доходу порушника за попередній рік.
В якості доказів порушення можуть розглядатись продукт, фотографія його паковання, будь-яка реклама, відеозапис, скріншот з сайту чи соціальних мереж, технічна документація. Перелік джерел поширення оманливої інформації не визначено Законом – отже, це може бути будь-який носій інформації.